Щорічний Всеукраїнський бібліотечний «Біографічний рейтинг» започаткований у квітні-травні 2018 р. Інститутом біографічних досліджень із нагоди столітнього ювілею Національної бібліотеки України імені В. Вернадського. Має на меті виявлення та популяризацію літератури з біографіки, котра нині з’являється на світ завдяки ентузіазму авторів, упорядників, інколи – видавців, але – малим накладом, не завжди потрапляє до книгарень, до регіональних бібліотек надходить переважно від дарувальників. Отже, доступна обмеженому колу читачів – аматорів і фахівців біографічної справи.
Тому у наукових співробітників Інституту Наталі Марченко та Ігоря Стамбола, головних натхненників цієї шляхетної та перспективної справи, виникла ідея, дієво підтримана їхніми колегами, поєднати на новому інформаційному майданчику авторів книжок про долю людей або людських колективів, бібліотеки як сховища книжкових скарбів та науковців, які фахово займаються історико-біографічними студіями...
За задумом організаторів, Рейтинг покликаний «згуртувати бібліотечну спільноту навколо ідеї примноження та поширення у цікавих користувачу формах достовірних виважених відомостей про людей України, сприяти доступності та фаховості поширюваної в країні біографічної інформації». 25 експертів (історики, філологи, філософи, фахівці з педагогіки та соціальних комунікацій із Києва, Львова, Одеси, Харкова, Чернігова, Дрогобича, Запоріжжя, Кропивницького, Острога), оцінили понад 200 видань, запропонованих до розгляду бібліотеками. У підсумку до Топ–10 «Біографічного рейтингу» увійшли видання із 17 міст: Бердянська, Вінниці, Дніпра, Дрогобича, Запоріжжя, Івано-Франківська, Кам’янець-Подільського, Києва, Луцька, Одеси, Полтави, Рівного, Ужгорода, Умані, Харкова, Чернівців і Чернігова. Серед 40 видань Топ–10 19 видрукувані в обласних і освітніх центрах України, 21 – у Києві. Підкреслимо: це в першу чергу ті видання, які на момент започаткування Рейтингу були наявні у фондах місцевих бібліотек та своєчасно представлені цими бібліотеками до участі у конкурсі.
На другому етапі експертної сесії, що відбувалася поряд із тематичною виставкою в залах головної бібліотеки країни, з видань Топ–10 були визначені лауреати за номінаціями «ЖИТТЄПИС», «ДЖЕРЕЛА БІОГРАФІЇ», «КОЛЕКТИВНА БІОГРАФІЯ», «БІОБІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК».
Імена переможців оголосили під час підбиття підсумків Рейтингу на урочистій церемонії 22 травня 2018 р. у Національній бібліотеці України імені В. Вернадського.
Учасників і гостей заходу привітали в. о. генерального директора НБУВ, директор Інституту рукопису НБУВ, член-кореспондент НАНУ Любов Дубровіна та директор Інституту біографічних досліджень НБУВ, член-кореспондент НАНУ Володимир Попик. Участь у розмові взяли експерти-кияни.
Долучилася до цієї акції і Чернігівська ОУНБ імені В. Г. Короленка, запропоновувавши список біографічних видань краєзнавчої тематики. Хотілось би привернути увагу до книги, яка отримала перемогу у номінації «Колективна біографія» (ІІ місце) й народилась на Чернігівщині (На палаючому Сході / упорядник В. Лисенко. Чернігів: ПАТ «ПВК «Десна», 2017. – 288 с. ). Упорядником її є Володимир Іванович Лисенко, член Спілки журналістів, що недавно пішов із життя. Книжка, щедро ілюстрована фотографіями, фінансово підтримана Чернігівською обласною адміністрацією (і це теж вельми позитивне явище), складається зі 100 нарисів та інтерв’ю зі «справжніми патріотами нашої держави, які на її східних рубежах чинять запеклий опір сепаратистам та російським найманцям».
Авторами публікацій є журналісти обласних та районних газет. Понад 1550 мешканців Чернігівщини брали й беруть участь у «гібридній» війні. Ігор Іваровський у нарисі про уродженця Чернігівської області Ярослава Ющенка (вересень 2014 р.) пише: «Абревіатура “АТО” – для дипломатів. Українці добре розуміють, що то – війна. І доти такі хлопці, як Ярослав стоять на блок-постах, доки українці віддають останню копійчину на їхнє озброєння – наша нація – непереможна» (с. 263).
Журналістка О. Гостра у нарисі «Коли вона закінчиться…» розповідає про єдину з Талалаївського району жінку-добровольця, медсестру Олену Корчаковську, яка надавала медичну допомогу українським бійцям на Сході. Цікаві нариси Н. Федосенко, яка у лютому 2015 р. написала про родину з Ніжина, яка воювала в АТО («Всією сім’єю – перемоги!») (с. 108–110). Її ж нарис «Обіцяв повернутися живим», присвячений пам’яті 46-річного «кіборга» капітана Володимира Титарчука (с. 227–228). Викликає інтерес інтерв’ю з директором літературно-меморіального музею-заповідника Михайла Коцюбинського, правнуком письменника Ігорем Юлійовичем Коцюбинським, який був мобілізований 18 березня 2014 р. («Найзаповітніша мрія – щоб усі повернулися живими і неушкодженими»).
Про вагомість проблематики «гібридної війни» для українського соціуму свідчить те, що у номінації «Біобібліографічний покажчик» отримало нагороду видання запорізьких колег з обласної бібліотеки (Невиплакані сльози України (запоріжці, які загинули в АТО): біобібліографічний покажчик / КЗ «ЗОУНБ» ЗОР / укладачі Н.В. Романів, І.В. Макєєва, Т. М. Палівода; відповідальна за випуск О.В. Волкова. Запоріжжя: Статус, 2017. – 368 с.).
Видання, що брали участь у Рейтингу, були презентовані на XIX Всеукраїнській виставці-форумі «Українська книга на Одещині» та будуть 1 червня представлені на VIII «Книжковому арсеналі».
Світлана Іваницька,
кандидат історичних наук, доцент, завідувач кафедри права та соціально-гуманітарних дисциплін Запорізького інституту економіки та інформаційних технологій (м. Запоріжжя), експерт Рейтингу.
